Меню

Турецька криниця

На перехресті нинішніх вулиць П Сагайдачного і Шолом-Алейхема,  був єврейський базар, а  на  стинку вулиць П.Сагайдачного  і Турецької, на пагорбі, стояла дерев’яна церква Успіня Богородиці. Цей храм був справжньою окрасою міста. На площі біля нього у XIX – на початку XX ст. проходило свято Водохрещення.  Поряд із церквою, на пагорбі, знаходилось християнське кладовище, яке, у зв’язку з розбудовою міста, у 1787 році перенесено на територію в районі нинішніх вулиць Лесі Українки та М. Пирогова, починаючи від вулиць Київської.

Проте, ця частина міста має ще одну пам’ятку – Турецьку криницю, що є найстарішою в місті. З криницею пов’язана романтична легенда про кохання турецького паші до простої української дівчини. Зустрівши її якось біля криниці, де красуня брала воду, він безтямно в неї закохався  і запропонував стати однією з його дружин. Горда дівчина відмовила йому. Тоді паша заборонив міщанам брати воду з криниці. На другий день дівчина прийшла до криниці, але коли зраділий паша наблизився до неї, вона кинулася  у криницю і втопилась.